От Монреаля до Москвы - Гимнастика: Справочник (Ю.Сабіров, Я.Фрадков, 1980) - О спортивной гимнастике - Каталог статей - Спортивная гимнастика и акробатика
Спортивная
гимнастика и акробатика
Воскресенье, 04.12.2016, 08:11
» Меню сайта
» Форма входа

» Категории раздела
О спортивной гимнастике [20]
Веселая гимнастика [7]
Наши дети и спорт [8]
О здоровье [17]
О тренерах [6]
О звёздах [22]
Журналы [12]
Правила [5]
Книги [36]
Стихи [4]
» Поиск
» Мини-чат
» Журнал Гимнастика
» Наш опрос
Какое отношение вы имеете к спортивной гимнастике?
Всего ответов: 317
» Друзья сайта

» Доска объявлений
» Праздники Украины
Праздники Украины
» Ссылки
  • Стелла Захарова
  • СДЮШОР по спортивной гимнастике г.Киева www.sdushor.kiev.ua
  • TuneGym: Music For Gymnasts
  • Спорткомплекс Авангард (г.Киев)
  • ТМ Спортин-М - спортивное оборудование для гимнастики, г. Харьков
  • Milano - Купальники и аксессуары для спортивной гимнастики
  • Спортивная гимнастика - история, чемпионаты, чемпионы
  • Официальный сайт Анастасии Сидоровой (Россия)
  • Официальный сайт Дианы Сапроновой (Россия)
  • Официальный сайт Татьяны Набиевой (Россия)
  • » Статистика
    free counters

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Главная » Статьи » О спортивной гимнастике

    От Монреаля до Москвы - Гимнастика: Справочник (Ю.Сабіров, Я.Фрадков, 1980)
    Гімнастика є одним із найдавніших видів спорту. Ще за 3000 років до н.е. в Індії і Китаї гімнастичні вправи використовувались у лікувальних цілях. Широковідома в теперішній час система гімнастичних вправ індійських йогів бере свій початок саме в той далекий час.

    Термін "гімнастика” вперше з’явився у давніх греків в період розквіту давньогрецької культури в VIII ст. .до н.е. Під гімнастикою розуміли всю систему фізичного виховання, яка включала в себе різні види фізичних вправ: біг, стрибки, метання, плавання, кулачний бій, боротьбу та ін. Заняття фізичними вправами проводилися в спеціально відведених місцях – гімназіях. Саме слово "гімнастика” походить від грецького "гімнос” – оголений. Елліни тренувались і виходили на змагання оголеними.

    Вже в той час давні греки поділяли фізичні вправи на два види: вправи для підготовки до змагань називались "агоністикою”, а вправи для загального розвитку і змінення здоров’я – "гімнастикою”. Нащадками еллінської культури стали древні римляни. Прийнявши на себе культуру давніх греків у всіх областях, римляни внесли деякі зміни і в гімнастику. Наприклад, римляни використовували древнього коня (для вивчення мистетства верхової їзди), стінку, драбину, дерев’яний стіл для опорних стрибків (з метою підготовки до подолання різних перешкод під час воєнних дій). Римляни широко використовували акробатичні вправи і вправи на рівновагу, перейнявши їх у міжнародних артистів – акробатів. Таким чином, вже в давні часи гімнастичні вправи були дуже різноманітні і використовувались з різною метою. Звичайно, заняття фізичними вправами, і гімнастикою зокрема, були доступні не багатьом. Про заняття жінок не могло бути й мови. У стародавній Греції жінки зі страхом смертної кари не допускали на Олімпійські ігри навіть у ролях глядачів, незалежно від матеріального і соціального становища.

    Йшов час…З’явилися нові прилади (перекладина, бруси), вправи почали виконувати з предметами (палками, булавами). Поступово боротьба та кулачний бій стали окремими видами; біг, стрибки і метання були об’єднані і почали називатися легкою атлетикою. Та деякі види залишились у змаганнях гімнастів до 1950 року.

    На початку XIX ст. в розвитку гімнастики виділились три напрямки: гігієнічний (гімнастика розглядалась як засіб оздоровлення і розвитку фізичних якостей людини); спортивний (для підготовки і участі у змаганнях); прикладний (гімнастичні вправи використовувались для навчання воїнів, подолання різних перешкод).

    Почали утворюватись національні системи гімнастики. Вони відображали основні напрямки в гімнастиці. Шведська система мала гігієнічно-оздоровчий напрямок, німецька – спортивно-атлетичну і французька – військово-прикладний напрямок. Дещо пізніше, в 60-х р.р. XIXст., в Чехії виник "сокільський" рух під керівництвом Мирослава Тирша. У сокольській системі остаточно сформувалась одна із особливостей гімнастики – стилізація форми рухів, це коли вправи виконувались з витягнутими підйомами, випрямленими кистями, рухи стали чіткими і скульптурними. Зараз це ми називаємо гімнастичним стилем виконання. Гімнастичні вправи в більшості штучні на відміну від природних рухів легкоатлета чи плавця. У сокольській системі вперше з’явилися масові гімнастичні виступи, без яких зараз не проходить жодне свято.

    Спортивна гімнастика – один із найпопулярніших видів сучасного спорту. Змагання зі спортивної гімнастики постійно включається в програму Олімпійських ігор.
    Програма змагань зі спортивної гімнастики передбачає виконання вправ у чоловіків в шести видах (шестиборство), у жінок в чотирьох (чотириборство). У чоловіче багатоборство входять: вільні вправи, вправи на коні з ручками, кільцях, брусах і перекладині, а також опорний стрибок через гімнастичного коня в довжину. Жіноче багатоборство складається з вільних вправ, вправ на брусах різної висоти, вправ на рівновагу, які виконуються на гімнастичній колоді довжиною 5 м і шириною 10 см і опорного стрибка через гімнастичного коня в ширину. Гімнасти змагаються по двох програмах: обов’язковій (всі учасники виконують одинакові вправи) і довільній (кожний гімнаст чи гімнастка складають і виконують свою вправу відповідно до певних вимог). Спортивна гімнастика постійно розвивається і змінюється . Те, що раніше здавалося виконати неможливо, наприклад, подвійне сальто з перекладини, тепер доступне гімнастам першого розряду. Поряд із вдосконаленням методики підготовки і підвищенням якості тренувального процесу велику роль відіграла модернізація гімнастичних приладів. Широке застосування м’яких паралонових матів, які зводять до мінімуму отримання травм, значно полегшує і пришвидшує вивчення складних і ризикованих елементів.

    Гімнастика стала народним засобом фізичного виховання у нашій країні, через те, що нею можуть займатися всі: діти, дорослі, чоловіки і жінки, фізично підготовлені і слабкі. Різносторонні гімнастичні вправи, досліджуваний характер дії на розвиток окремої рухової якості, на покращення тої чи іншої діяльності, того чи іншого органа і систем організму, чітке дозування, різноманітна методика – все це робить гімнастику незамінним засобом фізичного виховання людини.

    Радянські гімнасти добились великих успіхів на міжнародній арені. Вперше радянські гімнасти брали участь у XV Олімпійських іграх 1952р. в Хельсінкі. З 1952 до 1976 рр. було проведено сім Олімпійських ігор. На цих Іграх радянські гімнасти завоювали 52 золоті, 54 срібні і 34 бронзові медалі. Імена таких гімнастів, як: В.Чукарін, Л.Латиніна, Б.Шахлін, Ю.Тітов, М.Вороніна, Л.Туріщева відомі у всьому світі.

    Міжнародна федерація гімнастики, створена в 1881 році, об’єднує представників 77 країн. Регулярно проводяться чемпіонати світу, Європи, Кубки світу, багато чисельні регіональні і товаристські змагання. І де б не виступали спортсмени з емблемою СРСР, всюди до них була висока увага. І не тільки тому, що, як правило, гімнасти СРСР знаходяться в числі переможців – всіх цікавить, що нове покажуть радянські гімнасти. Творчість і пошук – ось ця відмінність, яка відрізняє наших гімнастів від інших. Звичайно, зараз конкуренція на світовій арені зросла. З’явилося багато перспективних гімнастів, які здатні скласти серйозну конкуренцію в боротьбі за найвищі нагороди.

    Ігри 1 Олімпіади
    Афіни (Греція), 9-10 квітня 1896р.

    На протязі двох тижнів 75 представників 5 країн боролися за Олімпійські нагороди перших Ігор сучасності.

    Програма змагань складалася із виступів на різноманітних гімнастичних приладах: кінь, кільця, опорний стрибок, бруси, перекладина, лазіння по канату. На першій Олімпіаді звання абсолютного чемпіона не розігрувалось. Учасники могли виступати в одному чи декількох видах. Найбільш цікавими були змагання на брусах, де розігрувалися не тільки особисті нагороди, але і визначалась команда-переможниця. Командні змагання можна назвати умовними, так як змагання на перекладині брала участь тільки команда Німеччини в складі 11 чоловік, які синхронно виконували однакову вправу на одинадцяти перекладинах. На брусах виступали 3 команди: Німеччина і 2 команди із Греції. В цьому виді змагань сильнішими були німецькі гімнасти.

    В особистому заліку найбільш успішно виступив Л.Цуттер (Швейцарія), який переміг у вправі на коні і завоював 2 срібні медалі в опорному стрибку і у вправах на брусах, а також представник Німеччини Х.Вайнгентнер, який отримав повний комплект нагород: золоту медаль за вправу на перекладині, срібні – на коні та кільцях, і бронзову за вправу на брусах. Його товариші по команді К.Шумані, А.Флатів вибороли звання чемпіонів в опорному стрибку, на брусах, а Ф.Хофман став бронзовим призером у лазінні по канату.
    Господарі Олімпіади теж не залишилися без нагород. Я.Митропулос був найсильнішим у вправах на кільцях, а Н.Андрікопулос посів 1 місце в лазінні по канату.
    На 1 Олімпіаді найсильнішими були гімнасти трьох країн: Германії, Швейцарії і Греції.

    Ігри 2 Олімпіади
    Париж (Франція), 29-30 липня 1900р.

    У змаганнях взяли участь 136 гімнастів із шести країн. Командна першість не розігрувалась. Але вперше визначався абсолютний чемпіон у багатоборстві. Ним став француз Г.Сандра. Французькі гімнасти були кращими на цій Олімпіаді, виборовши перші шість місць у багатоборстві. Другим був Ж.Басс, потім Ж.Демене, П.Пессе, Ш.Роллан, Г.Фабріа.

    Програма була незвичайною: поряд з традиційними видами гімнастики (вільні вправи, кінь, кільця, опорний стрибок, бруси, перекладина) були включені стрибки в довжину, лазіння по канату, стрибок через перешкоду, піднімання ваги 50кг. і перетягування канату. В останньому виді змагання носили показовий характер, де об’єднана шведсько-датська команда з легкістю перемогла американців. У результаті перетягування канату було включено в програму змагань з легкої атлетики.

    Міжнародна федерація гімнастики (ФІЖ) продовжила пошуки у складанні програми змагань. Незвичайність видів гімнастики на Олімпіаді в Парижі була обумовлена тим, що у Франції система гімнастики, заснована полковником Аморосом, носила військово-прикладний характер, і тому господарі настояли на введенні додаткових видів.

    Ігри 3 Олімпіади
    Сент – Льюіс (США), 1 липня-28 жовтня 1904р.

    У зв’язку з тим що ціна поїздки до США була дуже високою, більшість сильних європейських гімнастів, в першу чергу тих що були переможцями минулої Олімпіади-французи, не приїхали на Ігри. Брали участь 119 спортсменів із 4 країн: США, Австрії, Німеччини, Швейцарії.

    Програма, яку запропонували господарі, була ще більше не якісною, ніж на 2 Олімпійських іграх. Вона склалася з триборства легкоатлетичного характеру (стрибки в довжину, штовхання ядра і біг на 100 ярдів), в якому брали участь виключно американські спортсмени, і звичайно, вибороли всі шість перших нагород. Гімнастичне шестиборство включало опорний стрибок, вправу на брусах і перекладині, стрибок через коня в ширину, штовхання ядра і біг на 100 ярдів. Тут сильнішими були європейці: Ю.Ленхарт (Австрія) – 70.5 бала, В.Вебер (Німеччина) – 69.1, і А.Шпінлер (Швейцарія) – 67.9.

    На наступний день змагання проводилися тільки на трьох видах (кінь, кільця, і перекладина). Тут сильнішими були А.Шпінлер (Швейцарія), В.Вебер і Х.Пайч (Німеччина). За сумою результатів у 9 видах за рахунок успішного виступу в триборстві А.Шпінлер перемістився з третього на перше місце, залишивши позаду Ю.Ленхарта і В.Вебера.
    За результатами змагань, гімнасти європейських країн у першості в окремих видах участі не брали, і американські спортсмени посіли всі призові місця у всіх видах.

    Результати змагань сама програма і багато чисельні непорозуміння серед суддів показали, що молода Міжнародна федерація гімнастики була ще не в стані визначити свою чергову позицію з багатьох питань і часто її рішення залежали від волі і бажань господарів проведення великих міжнародних змагань.

    Ігри 4 Олімпіади
    Лондон (Великобританія), 13-18 липня 1908р.

    У змаганнях взяли участь 326 гімнастів із 14 країн. Вперше розігрувались медалі в командній першості, змагалися представники 8 країн. Перемогла команда гімнастів Швеції, обігнавши в наполегливій боротьбі своїх сусідів із Норвегії і Фінляндії. Наступними були спортсмени Данії, Франції та Італії. Однак найбільш видовищні спогади залишаються від молодого італійського гімнаста А.Бралья, який легко виграв змагання багатоборстві (кінь, кільця, бруси, перекладина і лазіння по канату). Друге місце посів господар помосту С.Тюсел, третім був представник Франції Л.Сегюра, далі представник Німеччини К.Штойернагель і Ф.Вольф, а шостим був англієць С.Ходжест.

    На цій Олімпіаді вперше була введена чіткість у програмі змагань і були виведені із неї легкоатлетичні види.

    Ігри 5 Олімпіади
    Стокгольм (Швеція), 8-12 липня 1912р.

    У змаганнях брало участь 267 спортсменів із 12 країн. Вони проводились у столиці Швейцарії і знову залишили відбиток у своїй програмі. Змагання проводились за шведською системою (масові вільні вправи) і, звичайно, сильнішими виявились господарі Олімпіади. Програма складалась із командних змагань, коли одночасно виступали 4 спортсмени із однієї країни і виконували вправи в одному виді (перекладина, бруси, кільця, кінь). У цих змаганнях брали участь команди з 9 країн. Протиріччя між Європейським союзом і МОК привели до того, що гімнасти Німеччини і Швеції не взяли участь у змаганнях. Успіх був на боці Італії, Угорщини і Великобританії.

    В особистому заліку брали участь 44 спортсмени. Програма включала вправи на коні, перекладині, брусах і кільцях. І знову італієць А.Бралья завоював золоту медаль в багатоборстві, 2-е місце посів Л.Сегра (Франція), 3-є – А.Тунезі (Італія).
    Були проведені командні змагання і з довільної програми: учасники мали право вибору вправ і приладів. Чемпіонами стали гімнасти Норвегії, які перемогли команди Фінляндії, Данії, Німеччини і Люксембурга.

    На 5 Олімпійських іграх вперше виступали російські гімнасти – офіцери головної гімнастично-фехтувальної школи Петербурга, які демонстрували масові вільні вправи. І хоча суперники були сильними, виступ російських гімнастів мав успіх. Ось що написав з цього приводу журнал "Руский спорт”: "Російська гімнастика складалася із сокільських вправ разом з національними танцями і була настільки оригінальною, своєрідною і незрозумілою, що порівняти її з іншими системами майже неможливо”.

    Ігри 7 Олімпіади
    Антверпен (Бельгія), 22-29серпня 1920р.

    У змаганнях брало участь 119 спортсменів із 5 країн, які змагалися за європейською системою, і 72 часники із 3 країн - за шведською системою. Крім того, особиста першість розігрувалось з обов’язкової програми (44 учасники із 9 країн) і з довільної (50 учасників із 2 країн).

    Італійські гімнасти переважали в командному і особистому заліку. Д.Дзампори продовжив традиції свого співвітчизника А Бралья і став чемпіоном у багатоборстві (кінь, кільця, бруси, перекладина), на 2-му і 3-му місці французи М.Торрес і Ж.Гуно

    Змагання за шведською системою показали, що їх популярність з кожним роком падає, і ФІЖ скоро перейшла на проведення змагання за європейською системою.

    Ігри 8 Олімпіади
    Париж (Франція), 17-20липня 1924р.

    У змаганнях брали участь 72 гімнасти із 9 країн. Тенденція, яка виникла на минулій Олімпіаді, – включення тільки суто гімнастичних видів в програму змагань – була знову порушена за проханням господарів Олімпіади, так як французькі гімнасти були сильнішими саме в цих видах і сподівалися на золоті нагороди. Програма гімнастики включала 7 видів: кінь, кільця, стрибок через коня ( що стоїть впоперек), опорний стрибок, бруси, перекладина, лазіння по канату.

    Командну першість знову вибороли спортсмени Італії, другими були господарі Олімпіади, потім гімнасти Швейцарії, Югославії, США і Великобританії.

    Звання Олімпійського чемпіона в окремих видах багатоборства завоювали: Й.Вільхельм (Швейцарія) – кінь; Ф.Мартіно (Італія) – кільця; Ф.Кріц (США) – опорний стрибок; А.Гюттінгер (Швейцарія) – бруси; Л.Штукель (Югославія) – перекладина; А.Сеген (Франція) – стрибки через коня, що стоїть в поперек; Б.Шупчик (Чехословаччина) – лазіння по канату.

    Результати змагань, особливо в окремих видах, були дуже близькими, що свідчило про сильний конкурс гімнастів багатьох країн.

    Ігри 9 Олімпіади
    Амстердам (Нідерланди), 7-10 серпня 1928р.

    В Амстердам приїхали 88 гімнастів-чоловіків із 11 країн. Вперше взяли участь в змаганнях жінки: 5 команд із 5 країн.

    Командну першість серед чоловіків вибороли гімнасти Швейцарії, 2-ге посіли спортсмени Чехословаччина, бронзовими призерами стали гімнасти Югославії, наступними були французи, фіни і італійці. Чоловіче багатоборство зберегло ті ж 5 видів, що й на минулих Іграх. Золоту медаль абсолютного чемпіона завоював представник Швейцарії Ж.Міз, другим був його співвітчизник Х.Хенггі, бронзова медаль досталась чемпіону минулої Олімпіади Л.Штукелю із Югославії.

    Чемпіонами в окремих видах стали: Х.Хенггі – кінь; Л.Штукель – кільця; Є.Мак (Швейцарія) – опорний стрибок; Л.Ваха (Чехословаччина) – бруси; Ж.Міз – перекладина.

    Жінки змагалися у вільних вправах з предметом і без предмета, у вправах на колоді, кільцях і стрибках. Першими переможницями в командній першості стали господарки Олімпіади – гімнастки Італії, потім спортсменки Великобританії, Угорщини і Франції.

    Ігри 10 Олімпіади
    Лос-Анджелес (США), 7-10 серпня 1932р.

    На ці ігри, знову через подорожання квитків на проїзд, змогли приїхати тільки 46 гімнастів із 7 країн. З цієї ж причини не брали участь у змаганнях жінки.

    Господарі наполягли на тому, щоб у змагання, крім традиційних 5 видів, додали вправи з предметами, лазіння по канату, вільні вправи і вперше, акробатику.

    З великою перевагою 1-е місце виборола команда Італії, 2-ми були спортсмени США, потім ФінляндіЇ, Угорщини і Японії. Представник команди-переможниці Р.Нері став першим у багатоборстві ( на минулій Олімпіаді він був четвертим), далі місця посіли І.Пелле, Х.Саволайнен (Фінляндія).

    Чемпіонами стали: Р.Вулф (США) – акробатика; І.Пелле – вільні вправи і кінь; Д.Гжулєк (США) – кільця; С.Гульельметті – опорний стрибок; Р.Нері – бруси; Д.Бікслер (США) – перекладина; Д.Рот (США) – вправи з предметом; Р.Бесс (США) – лазіння по канату.

    Ігри 11 Олімпіади
    Берлін (Німеччина), 10-12 серпня 1936р.

    У змаганнях взяло участь 111 чоловіків і 64 жінки із 16 країн.

    Переможцем у програмі чоловіків стала команда господарів помосту, 2-е місце посіли гімнасти Швейцарії, потім фіни, чехи, італійці та югослави.

    Абсолютним чемпіоном у багатоборстві став німець А.Шварцман, 2-е місце посів Є.Мак із Швейцарії, 3-є – К.Фрей із Німеччини.

    У багатоборство були включені 6 видів, які стали в подальшому олімпійськими.
    Переможці багатоборства: Ж.Міз (Швейцарія) – опорний стрибок; А.Саарвала (Фінляндія) – перекладина.

    Жінки, як і на Олімпіаді1928р., змагалися тільки в командній першості. Перше місце посіли гімнастки Німеччини, 2-е – Чехословаччини, 3-е – Венгрії, 4-е – Югославії, 5-е – США, 6-е – Польщі.

    Ігри 14 Олімпіади
    Лондон (Великобританія), 12-14 серпня 1948р.

    У перших післявоєнних Іграх за командні нагороди серед чоловіків взяли участь 123 гімнасти із 16 країн. Вперше командне місце виборола команда Фінляндії, залишивши позаду швейцарців, 3-є місце посіли гімнасти Угорщини, за ними були французи, італійці, чехи.

    Абсолютним чемпіоном став фін В.Хухтанен, який у наполегливій боротьбі виграв всього 0.4 бала у представника Швейцарії В.Лемана, бронзовим призером став П.Алтонен (Фінляндія).
    Переможцями в окремих вправах стали: М.Ройш (Швейцарія) – бруси; Й.Штальдер (Швейцарія) – перекладина; Ф.Патакі (Угорщина) – вільні вправи.

    Цікава ситуація склалась при обранні чемпіона у махах на коні. Відразу 3 фінських гімнастів: П.Алтонен, Х.Саволайнен, В.Хухтанен – виконали вправу з однаковою сумою балів. Було вирішено присудити всім перше місце і нагородити кожного золотою медаллю.
    Другим у вільних вправах був Я.Модьороші-Кленч (Угорщина), він був разом з Ф.Патакі і Л.Соторником із Чехословаччини третім в опорному стрибку. Другим на коні був Л.Цанетті із Італії, на кільцях – М.Ройш, в опорному стрибку –О.Рове, на брусах – В.Хухтанен (обоє із Фінляндії), на перекладині – швейцарець В.Леман. Третє місце у вільних вправах і на кільцях виборов гімнаст із Чехсловаччини З.Ружичка, на коні – Г.Фігоне (Італія), на брусах – Х.Кіпфер, Й.Штальдер (Швейцарія), на перекладині – фін В.Хухтанен. Потрібно вказати, що в окремих видах була гостра боротьба за призові місця.

    У жінок в третій раз розігрувалась командна першість, і її виборювали 88 гімнасток із 11 країн. Вперше переможницями стали спортсменки Чехословаччини, які перемогли в угорок на 5 балів, третьою була команда США, потім шведські гімнастки, команди Нідерландів і Австрії.

    Ігри 15 Олімпіади
    Хельсінки (Фінляндія), 19-23 липня 1952р.

    15 Ігри можна вважати знаменними в змаганнях гімнастів. У них взяла участь рекордна кількість спортсменів-гімнастів – 185 чоловіків і 134 жінок із 30 країн, і найголовніше – на офіційну арену вийшли гімнасти СРСР. Виступ радянських майстрів надихнув знавців гімнастики.

    На Олімпійських іграх в Хельсінки ФІЖ встановила перше чіткий регламент змагань, який в основному існує дотепер. Команди виступали у обов’язковій та довільній програмах. Склад команд – 8 чоловік, залік по 5 кращих результатах у кожному виді. Переможці в окремих видах багатоборства визначалися за результатами виступів в командних змаганнях.
    Крім того змагання проводилися в два потоки, у зв’язку з тим, що в кожній зміні брали участь команди 8 країн в шестиборстві.

    Головними фаворитами вважались гімнасти зі Швейцарії.

    Першим видом багатоборства в обов’язковій програмі у радянської команди був стрибок. Тут найвищий бал отримав Віктор Чукарін – 9.45, в результаті 6-8 місце. На брусах команда СССР була вже другою, в третьому виді – вільних вправах – також третьою, на кільцях – першою. Свою перевагу гімнасти доказали у вправах на коні. В останньому виді змагань – перекладині – на 1 місце вийшли спортсмени Швейцарії. За сумою результатів першого дня змагань першою була команда СССР з відривом 2.5 бала, другими – гімнасти Швейцарії.

    У довільній програмі для виконання вправи надається тільки одна спроба, згідно з регламенту Олімпійських ігор. Вільні вправи спортсмени СРСР виконали успішно, що дозволило їм посісти 1-е місце. Золоту медаль у цьому виді завоював шведський спортсмен В.Торессон. справило на глядачів Несамовито красиво і надзвичайно добре виступив Г.Шагінян – в результаті отримав золоту медаль; другим був В.Чукарін, ввійшли в десятку кращих інші радянські гімнасти.

    Також успішно виступили наші спортсмени на коні. Всі три призових місця у спортсменів СРСР. Першим став В.Чукарін, 2-е місце поділили Е.Корольков і Г.Шагінян .
    Перед останнім видом – перекладиною, щоб утримати 1-е місце, необхідно було отримати не менше 5 оцінок вищих 9 балів. Це вдалося зробити. У результаті перемога в командній першості була здобута.

    Отже, радянські гімнасти набрали 574.35 бала і обійшли гімнастів Швейцарії (567.5) на 6.85 бала, третіми були фіни – 564.2.

    Абсолютним чемпіоном Олімпійських ігор став вперше радянський гімнаст В.Чукарін, набравши високу суму балів – 115.7.

    Другим був Г.Шахлін – 114.95, бронзовим призером став Й.Штальдер (Швейцарія) – 114.75, 4-е місце – В.Муратов (СРСР) – 113.65, 5-е – Х.Ойгстер (Швейцарія) – 113.4, 6-е місце розділили В.Беляков і Е.Корольков (СРСР), набравши однакову кількість балів – 113.35.
    Виступ радянських гімнастів був успішним, але нашим тренерам було про що подумати, і в першу чергу про техніку виконання і поступовість елементів на брусах і перекладині.
    Склад збірної команди СРСР: В.Чукарін, Г.Шахлін, В.Муратов, В.Бєляков, Е.Корольков, М.Перельман, І.Бердієв, Д.Леонкін.

    Змагання жінок були вперше проведені за новим регламентом, як і в чоловіків. Радянські гімнасти відразу з першого виду почали лідирувати і змогли лідерство утримати до кінця. Серйозними суперницями виявились гімнастки Угорщини.

    В обов’язковій програмі радянські спортсменки посіли в командному заліку і на всіх приладах перші місця, крім вправ на брусах. У довільній програмі був закріплений успіх, а з ним перемога. Радянські гімнасти набрали 527.03 бала, перемігши гімнасток Угорщини (503.32) на 6.07 бала. Третє місце виборола команда Чехословаччини – 503.32, 4-е ФРН – 495.2, 6-е – італійки – 494.74. Проводилися також змагання в командній першості у вправах з предметом (обруч). Перше місце посіла команда Швейцарії – 74.2 бала, другими були радянські спортсменки - 73.0, 3-є місце - команда Угорщини – 71.6, 4-е команда ФРН – 71.2, 5-є фінські спортсменки – 70.6, 6-е команда Нідерландів - 70.0.

    Звання абсолютної чемпіонки Олімпійських ігор завоювала М.Гороховська (СРСР) – 76.78 бала, другою була її співвітчизниця Н.Бочарова – 75.94, 3-є місце посіла – М.Коронді – 75.82, 4-е і 5-е місця посіли гімнастки СРСР - М.Мінаічева – 75.67 і Г.Урбанович – 75.64, 6-е – А.Келеті – 75.58.

    В опорному стрибку кращими були спортсменки СССР. Золотою медаллю була нагороджена Є.Калінчук – 19.20. Всього 0.01 бала їй програла М.Гороховська -19.19. Бронзова медаль дісталась Г.Мінаічевій – 19.16. Результати свідчать про наполегливу боротьбу – перше і третє місця розділяли всього 0.04 бала.У вправах на різновисоких брусах кращими були угорські гімнастки, тому що в СРСР жінки виступали до 1951 року на паралельних брусах. Чемпіонкою в цьому виді стала М.Коронді -19.4, конкуренцію їй склала завдяки своїй майстерності М.Гороховська -19.26, 3-є місце посіла А.Келеті – 19.16.

    На колоді золотою медаллю була нагороджена Н.Бочарова – 19.22, срібну вручили М.Гороховській - 19.13, бронзову – М.Коронді – 19.02

    Перше місце у вільних вправах посіла А.Келеті – 19.36, другою була М.Гороховська – 19.2, третьою – М.Коронді – 19.0.

    Виступ радянських гімнасток був успішним.

    За радянську команду виступали: М.Гороховська, Н.Бочарова, М.Коронді, Г.Мінаічева, Є.Калінчук, А.Келеті, Г.Урбанович, П.Данилова, Г.Шамрай, М. Джугей.

    Ігри 16 Олімпіади
    Мельбурн (Австралія), 3-7 грудня 1956р.

    У змаганнях взяли участь команди 21 країни – 63 чоловіки і 65 жінок.
    Радянські гімнастки на Олімпійських іграх в Мельбурні виступали вже в ролі фаворитів, переконливо підтвердивши свою перевагу в попередніх змаганнях чемпіонату світу в 1954р. в Римі. У командних змаганнях серед чоловіків основними суперниками нашої команди стали гімнасти Японії – в обов’язковій програмі вони програли радянським гімнастам всього 0.2 бала.

    У результаті команда Радянського Союзу посіла 1-е місце – 568.25 бала, 2-е місце – гімнасти Японії – 566.4, 3-є – команда Фінляндії – 555.95, потім спортсмени Чехословаччини– 544.1, ФРН – 552.45, гімнасти США – 547.5.

    Подібна боротьба розвернулася і за володіння медалями абсолютної першості і в окремих видах багатоборства. Радянський гімнаст В.Чукарін повторив свій успіх і вдруге завоював золоту медаль у багатоборстві – 114.25 бала, всього 0.05 програв йому японець Т Оно – 114.2. Ю.Тітов став бронзовим призером – 113.8, японець М.Такемото посів 4-е місце – 113.55, п’ятим був В.Муратов (СРСР) – 113.3, шестірку замкнув Х.Бантц (ФРН) - 112.9.
    Чемпіоном у вільних вправах став В.Муратов – 19.2 бала. Срібними медалями були нагороджені відразу три спортсмени: В.Чукарін, В.Торресон (Швеція, чемпіон попередніх Олімпійських ігор) і Н.Айхара (Японія) з результатом 19.1. Вперше золоту медаль на коні завоював Б.Шахлін (СРСР) – 19.25, другим бум Т.Оно – 19.2, а третім – В.Чукарін -19.1. А.Азарян став переможцем у вправах на кільцях – 19.35, срібну медаль завоював В.Муратов – 19.15, бронзовими медалями нагородили японських спортсменів М.Кубота І М.Такемоно – 19.1. Золотими медалями в опорних стрибках були нагороджені В.Муратов і Х Бантц – 18.85. Ю.Тітову була вручена бронзова медаль – 18.75.

    У вправах на брусах першим був В.Чукарін – 19.2. Три спортсмени Японії були нагороджені відповідно срібною (М.Кубота) і бронзовою (М.Такемото і Т.Оно - 19.1) медалями.
    Т.Оно став чемпіоном у вправах на перекладині – 19.6. Ю.Тітов був другим – 19.4, М.Такемото посів третє місце – 19.3.

    Склад збірної команди СРСР: В.Чукарін, Ю.Тітов, В.Муратов, А.Азарян, Б.Шахлін, П.Столбов.
    Змагання жінок проходили за встановленою програмою: чотириборство (стрибок , бруси, колода, вільні вправи) і командний виступ з предметами.

    Командну першість з перевагою в 1.3 бала виборола збірна команда СССР – 444.8, срібні медалі були вручені команді Угорщина– 443.5, бронзові – Румунії – 438.2. Абсолютною чемпіонкою стала Л.Латиніна (СРСР) – 74.993, срібною медаллю була нагороджена А.Келеті (Венгрії) – 74.633 бала (програла 0.3 бала), бронзовою – С.Муратова (СССР) – 74.466, 4-е місце розділили румунка Є.Леуштян і угорська спортсменка О.Таш – 74.366, 6-е місце посіла радянська спортсменка Т.Маніна – 74.233.

    В окремих видах багатоборства – опорний стрибок – 1-е і 2-е місця посіли радянські гімнастки Л.Латиніна – 18.833 і Т.Маніна – 18.799; О.Таш (Угорщина) і А.Коллінг (Швейцарія) були нагороджені бронзовими медалями – 18.733. Сильнішою на брусах стала А.Келеті – 18.966, другою Л.Латиніна – 18.833 і третьою С.Муратова – 18.8. У рівновазі на колоді кращою була А.Келеті – 18.799, срібною медалью нагородили відразу двох спортсменок – Т.Маніну (СРСР) і Є.Босакову (Чехословаччина) – 18.633. У вільних вправах золоті медалі отримали дві гімнастки: Л.Латиніна і А.Келеті – 18.732, бронзову нагороду отримала Є.Леуштян – 18.7.

    Результати змагань показали, що золоті нагороди між собою розіграли дві спортсменки – Л.Латиніна і А.Келеті, в боротьбу за срібні нагороди включились ще дві гімнастки – Т.Маніна і Є.Босакова, а в боротьбу за бронзові медалі включились додатково ще чотири спортсменки - С.Муратова, О.Таш, А.Коллінг, Є.Леуштян. Таким чином, призові місця посіли 8 гімнасток із 5 країн. Кращих результатів досягла Л.Латиніна – вона була нагороджена 4 золотими і 1 срібною медаллю. А.Келеті отримала 3 золоті і 2 срібні медалі.
    Склад команди СРСР: Л.Латиніна, С.Муратова, Т.Маніна, Л.Єгорова, П.Астахова, Л.Калініна.

    Ігри 17 Олімпіади
    Рим (Італія), 5-10 серпня 1960р.

    У змаганнях взяло участь 130 гімнастів і 123 гімнастки із 33 країн.

    Японські гімнасти з моменту виходу на світову арену радянських спортсменів досконало вивчали техніку виконання і методику підготовки найголовніших суперників і переконались, що по складності програм їм важко буде перемогти, тому вирішили ускладнити свої вправи, зробити їх більш динамічними. Все це дозволило їм через 8 років досягти перемоги над радянськими спортсменами.

    В обов’язковій програмі гімнасти Японії виграли у радянських спортсменів 1.05 бала, а в довільній – 1.45 бала. Всього японці набрали 575.2 бала, гімнасти СРСР – 572.7, італійці – 559.05, спортсмени Чехословаччини – 557.15, команда США – 555.2 і спортсмени Фінляндії – 554.45.

    З результатів видно, що бронзові призери програли срібним 13.65 бала. Це означає що інші команди значно відстали від двух держав світу.

    Абсолютним чемпіоном став радянський гімнаст Б.Шахлін – 115.95 бала, знову другим був з таким же розривом – 0.05 –Т.Ото (Японія), а третім знову був Ю.Тітов (СРСР) – 115.6; наступні місця в шістці посіли японські гімнасти: 4-е місце – С.Цурумі – 114.55, 5-е місце розділили Ю.Ендо і М.Такемото – 114.45.

    Золоту медаль у вільних вправах вперше отримав Н.Айхара (Японія) – 19.45, другим був Ю.Тітов – 19.325. Третє місце посів Ф.Меніккелі (Італія) – 19.2. Б.Шахлін і Е.Екман (Фінляндія) були нагороджені золотими медалями за виконання вправ на коні (Б.Шахлін повторив успіх минулих Олімпійських ігор) – 19.375. Бронзову медаль вручили С.Цурумі – 19.15.

    У вправах на кільцях А.Азарян повторив свій мельбурнський виступ – 1-е місце з прекрасним результатом 19.725. Б.Шахлін був другим – 19.5 бала, 3-є місце поділили Т.Ото і болгарин В.Капсизов – 19.425.

    В опорному стрибку золоту медаль отримали відразу двоє – Б.Шахлін і Т.Оно – 19.35, 3-є місце посів В.Портной (СРСР) – 19.225.

    Чемпіоном в Олімпійських іграх у вправах на брусах став – Б.Шахлін – 19.4, срібною медаллю був нагороджений Д.Кармінуччі (Італія) – 19.375, 3-є місце посів Т.Оно – 19.35.
    Золоту медаль у вправах на перекладині завоював Т.Оно – 19.6, срібну – М.Такемото – 19.525, бронзову – Б.Шахлін – 19.475.

    Великого успіху на 17 Олімпійських іграх добився Б.Шахлін – він завоював 4 золотих, 2 срібні і 1 бронзову медалі. 2 золоті, 1 срібну і 2 бронзових медалі отримав Т.Оно.
    Склад збірної команди СССР: Б.Шахлін, В.Портной, А.Азарян, Ю.Тітов, Н.Мілігуло, В.Кердеміліді.

    У змаганнях жінок 1-е місце з великим відривом (8.997 бала) посіла команда СССР – 382.320 бала, спортсменки Чехословаччини посіли 2-е місце – 373ю323, 3-є – румунські гімнастки – 372.053; наступні місця в шістці посіли команди Японії – 371.422, Польщі – 368.620 і НДР – 367.754.

    Абсолютною чемпіонкою, як і на попередній Олімпіаді, стала Л.Латиніна (СССР) – 77.031 бала; три наступних місця також у радянських спортсменок: С.Муратової – 76.696, П. Астахової – 76.164, М.Ніколаєвої – 75.831; п’ятою була румунка С.Йован – 75.797 і шостою – японська спортсменка К.Ікеда – 75.696.

    Чемпіонкою в опорному стрибку стала М.Ніколаєва – 19.316, 2-е місце посіла С.Муратова – 19.416, 3-є місце у Т.Люхіної (СРСР) – 75.696.

    Чемпіонкою в опорному стрибку стала М.Ніколаєва – 19.316, 2-е місце посіла С.Муратова – 19.049, третьою була Л.Латиніна – 19.016.

    Перше місце у вправах на брусах посіла П.Астахова – 19.616, другою була Л.Латиніна – 19.416, 3-є місце у Т.Люхіної (СССР) – 19.399.

    Золоту медаль у вправах на колоді завоювала гімнастка із Чехословаччини Є.Босакова – 19.283, другою була Л.Латиніна – 19.233, бронзовою медаллю була нагороджена С.Муратова – 19.232.

    Всі призові місця у вільних вправах завоювали радянські спортсменки: Л.Латиніна – 19.583, П.Астахова – 19.532, Т.Люхіна – 19.449.

    Радянські гімнастки виступили блискуче: вони завоювали 14 медалей із 15 можливих, уступивши 1 медаль Є.Босаковій (колода).

    Склад збірної команди Радянського Союзу: П.Астахова, Т.Люхіна, Л.Латиніна, М.Ніколаєва, Л.Іванова,С.Муратова.

    Ігри 18 Олімпіади
    Токіо (Японія), 18-22 жовтня 1964р.

    У змаганнях взяли участь 130 гімнастів – чоловіків і 86 жінок із 32 країн. В командній першості знову попереду була команда Японії – 577.95 бала, друге місце посіли радянські спортсмени – 575.45, третіми були НДР і ФРГ – 565.10, четверте місце виборола команда Італії – 560.9, п’ятими були гімнасти Польщі – 559.5 і шостою – команда Чехословаччини – 558.15.

    Вперше абсолютним чемпіоном став господар помосту Ю.Ендо – 115.95, 2-е місце посіли відразу три спортсмена: Б.Шахлін, В.Лисицький (СРСР) і японець С.Цурумі – 115.4, п’яте місце посів Ф.Менікеллі (Італія) – 115.15, шостим був Х.Ямасіта (Японія) – 115.10.
    Виконавши оригінальну вправу, Ф.Менікеллі завоював звання чемпіона у вільних вправах – 19.45, 2-е місце поділили В.Лисицький і Ю.Ендо – 19.35.

    М.Церар (Югославія) виборов перше місце у вправах на коні – 19.525, срібну медаль отримав С.Цурумі – 19.325, третім був Ю.Цапенко (СРСР) – 19.2

    Володарем золотої медалі у вправах на кільцях став японський гімнаст Т.Хаята – 19.475 бала, другим був Ф.Менікеллі – 19425, бронзову вручили Б.Шахліну – 19.4.

    Опорний стрибок виграв японський спортсмен Х.Ямасіта – 19.6 ( вперше виконав стрибок: переворот вперед згинання-розгинання, який був названий на честь його імені), 2-е місце посів В.Лисицький – 19.325, третім був фін Х.Рантакарі – 19.3.

    Перше місце у вправах на брусах посів Ю.Ендю – 19.675; срібну медаль отримав С.Цурумі – 19.450, Ф.Менікеллі був третім – 19.350.

    Чемпіоном у вправах на перекладині став Б.Шахлін – 19.625, срібним призером став Ю.Тітов (СССР) – 19.550, 3-є місце посів М.Церар – 19.5.

    Склад збірної команди СССР: Б.Шахлін, В.Лисицький, Ю.Цапенко, В.Леонтєв, Ю Тітов, С.Діомідов.

    У командних змаганнях жінок в результаті напруженої боротьби команда СРСР посіла перше місце – 380.890, 2-е місце посіла команда Чехословаччини – 379.989, програвши 0.901 бала (довільну програму перемогла – 0.132), бронзовими медалями були нагороджені господарі змагань – 377.889, четвертими були гімнастки НДР – 376.038, 5-е місце посіли угорські спортсменки – 375.455 і замкнули шістку румунські гімнастки – 371.984.

    Абсолютною чемпіонкою стала В.Чаславська із Чехословаччини, на яку звернули увагу ще в 1958р. на чемпіонаті світу в Москві, її результат – 77.564 бала. Л.Латиніна була другою – 76.998, бронзову медаль отримала П.Астахова – 76.965, 4-е місце посіла Б.Радохла (НДР) – 76.431, п’ятою була Х.Ружичкова (Чехословаччина) – 76.097 і шостою – К.Ікеда (Японія) – 76.031. Результати в багатоборстві були дуже тісними. В окремих видах учасниць розділяли долі тисячі долі бала. В опорному стрибку перемогла В.Чаславська – 19.483, срібні медалі були вручені Л.Латиніній і Б.Радохлі – 19.283.

    Перше місце у вправах на брусах посіла П.Астахова – 19.332; 2-е – К.Макраї (Угорщина) – 19.216, 3-є - Л.Латиніна – 19.199.

    Чемпіонкою у вільних вправах стала Л.Латиніна – 19.599 бала, другою була П.Астахова – 19.500, 3-є місце посіла Я.Дуца (Угорщина) – 19.300.

    Чемпіонкою у вправах на колоді, завоювавши третю золоту медаль, стала В.Чаславська – 19.449, Т.Маніна отримала срібну – 19.399, бронзову – Л.Латиніна – 19.382.

    Склад збірної команди СССР: Л.Латиніна, П.Астахова, Т.Маніна, Т.Замотайлова-Люхіна, Л.Громова, Е.Волчецька.

    Ігри 19 Олімпіади
    Мехіко (Мексика), 22-26 жовтня 1968р.

    Виступ спортсменів в Мехіко проходив у складних умовах – часова різниця пов’язана з середньогірською акліматизацією (місто Мехіко розташоване на висоті 2250м над рівнем моря). Але все таки на змагання гімнастів приїхали 117 чоловіків і 101 жінка із 30 країн.
    Знову основна боротьба в командні першості розгорнулась між спортсменами СРСР і Японії. Спортсмени Японії посіли перше місце з результатом 575.9бала, 2-е місце у спортсменів СРСР – 571.1, 3-є – у спортсменів НДР – 555.4 і замкнули шестірку югославські гімнасти – 550.75.

    Абсолютним чемпіоном у багатоборстві став С.Като (Японія) -115.9. Всього 0.05 бала програв йому абсолютний чемпіон світу 1966 року М.Воронін – 115.85. Наступні три місця посіли спортсмени Японії: А.Накаяма – 115.65, Є.Кенмоцу – 114.9, Т.Като – 114.85. Шостим був С.Діомідов (CРCР) – 114.1.

    Чемпіоном у вільних вправах став С.Като (Японія) – 115.9. Друге місце посів А.Накаяма -19.400, 3-є – Т.Като -19.275.

    У вправах на коні першим став М.Церар – 19.325, друге місце виборов О.Лайхо (Фінляндія) – 19.225, 3-є посів – М.Воронін – 19.200.

    Чемпіоном на кільцях став А.Накаяма – 19.450, срібну медаль вручили М.Вороніну – 19.325, бронзову – С.Като – 19.225.

    Першим в опорному стрибку був М.Воронін – 19.00, 2-е місце посів Ю.Єндо (Японія) – 18.950, 3-є – С.Діомідов – 18.925.

    Золоту медаль за вправу на брусах вручили А.Анакаямі – 19.475, срібну – М.Вороніну – 19.425, бронзову – В.Кліменко (СРСР) – 19.225.

    У вправах на перекладині було два чемпіона – А.Накаяма і М.Воронін – 19.550. Бронзовою медаллю був нагороджений Є.Кенмоцу – 19.375.

    Склад збірної команди серед чоловіків: М.Воронін, С.Діомідов, В.Кліменко, В.Карасєв, В.Ільїних, В.Лисицький.

    В командній першості серед жінок особливо гострою була з боротьба радянських і чехословацьких спортсменок. Вигравши на чемпіонаті світу в 1966р. 0.038 бала, команда Чехословаччини доклала максимум зусиль для повторного успіху і на Олімпіаді. Після обов’язкової програми радянські гімнасти були попереду на 0.95 бала, в довільній програмі чехословацькі спортсменки виграли 0.3 бала. Боротьба була дійсно напруженою. У результаті команда СССР посіла перше місце – 382.85, 2-е – спортсменки Чехословаччини – 382.2, команда ГДР була на третьому місці – 379.1, далі гімнастки Японії – 375.45, угорські спортсменки – 369.8 і команда США – 369.75.

    Абсолютною чемпіонкою, як і на Олімпіаді в Токіо, стала В.Чаславська (Чехословаків) – 78.25, 2-е місце посіла З.Вороніна (СРСР) -76.85, третьою була Н.Кучинська – 76.75, 4-е місце поділили Л.Петрик (СРСР) і Є.Цухольд (НДР) – 76.7, 6-е місце посіла К.Янц (НДР) – 76.55.

    Золоту медаль в опорному стрибку завоювала В.Чаславська – 19.775, срібну - Є.Цухольд – 19.625, бронзову - З.Вороніна – 19.500.

    У вправах на колоді звання абсолютної чемпіонки завоювала Н.Кучинська – 19.650, другою була В.Чаславська – 19.575, 3-є місце посіла Л.Петрик – 19.250.

    У вільних вправах золотими медалями були нагороджені Л.Петрик і В.Чаславська – 19.675, бронзовою - Н.Кучинська – 19.650. Виступ Л.Петрик і Н.Кучинської вирізняється артистизмом.

    В.Чаславська в наполегливій боротьбі завоювала 4 золоті медалі в особистому заліку. На цих О.І. вперше появилась тенденція до зниження віку гімнастів світу, а радянська команда була наймолодшою (середній вік 18років). У той же час довільна програма стала складнішою.

    Склад збірної команди СРСР: Н.Кучинська, Л.Петрик, З.Вороніна, О.Карасєва, Л.Туріщева, Л.Бурда.

    Ігри 20 Олімпіади
    Мюнхен (НДР), 27 серпня – 1 вересня 1972 року.

    У змаганнях з гімнастики взяли участь 113 чоловіків і 118 жінок із 28 країн.
    Вперше змагання проводились за новим регламентом. Якщо раніше за результатами виступів за обов’язковою та довільною програмах визначався особистий і командний залік в багатоборстві, то в Мюнхені командна першість визначалась, так як і в попередніх Олімпіадах, а особистий залік визначався в фінальних змаганнях, до яких були допущені 36 чоловіків і 36 жінок. Переможці визначались півсумою балів, набраних за результатами обов’язкової і довільної програмах, плюс результат фінальних змагань у багатоборстві.
    В командній першості серед чоловіків 1-е місце посіла команда Японії – 571.25, 2-е - радянські гімнасти – 564.05, 3-є – команда НДР – 559.7, 4-е – польські гімнасти – 551.1, 5-е – збірна ФРН – 546.4, 6-е – гімнасти КНДР – 545.05.

    У багатоборстві всі призові місця вибороли японські гімнасти: С.Като – 114.65 бала, Є.Кенмоцу – 114.575, А.Накаяма – 114.325. Дебютант змагань 12 річний Н.Андріанов посів 4-е місце – 114.2, п’ятим був японець С.Касамацу – 113.7, 6-е місце поділили В.Клименко (СРСР) і К.Кєсте (НДР) – 113.075.

    Олімпійським чемпіоном у вільних вправах вперше став Н.Андріанов – 19.175 бала, другим – А.Накаяма – 19.125, 3-є місце посів С.Касамацу – 19.025.

    Золотою медаллю у вправах на брусах був нагороджений В.Кліменко – 19.125, срібною – С.Като – 19.0, бронзовою –Є.Кенмоцу – 18.95.

    Перше місце на кільцях посів А.Накаяма – 19.35, другим був – М.Воронін - 19.275, третім – М.Цукахара – 19.225.

    Краще всіх виконав опорний стрибок К.Кєсте – 18.85. 2-е місце посів В.Клименко – 18.825, 3-є - Н.Андріанов – 18.8.

    Переможцем на брусах став С.Като – 19.475, срібним призером - С.Касамацу – 19.375, бронзовим - Є.Кенмоцу – 19.25.

    У вправах на перекладині попереду був М.Цукахара – 19.725, після нього – С.Като – 19.525, С.Касамацу – 19.45.

    Склад збірної команди СРСР: Н.Андріанов, В.Кліменко, М.Воронін, В.Щукін, А.Малєєв, ЄМікаелян.

    У змаганнях серед дівчат збірна команда СРСР впевнено посіла 1 місце – 380.5 бала, другою була команда НДР – 376.55, угорські гімнасти посіли 3-є місце – 386.25, 4-е – гімнастки США – 365.9, п’ятими були гімнастки Чехословаччини – 365.0, шостими – румунські спортсменки – 360.7.

    Звання абсолютної чемпіонки після восьмирічної переруви знову завоювала радянська спортсменка – Л.Туріщева – 77.025, другою була К.Янц (НДР) – 76.875, 3-є місце посіла Т.Лазакович (СРСР) – 76.850, 4-е - Є.Цухольд (НДР) – 76.450, 5-е – Л.Бурда – 75.775, 6-е – А.Хельман – 75.550.

    Медалі в окремих видах були розіграні наступним чином. В опорному стрибку перемогла – К.Янц – 19.525, 2-е місце посіла - Є.Цухольд – 9.275, 3-є – Л.Туріщева – 19.25.
    У вправах на колоді О.Корбут завоювала золоту медаль – 19.4, Т.Лазакович отримала срібну медаль – 19.375 і третьою була К.Янц – 18.975.

    У вправах на брусах 1-е місце завоювала К.Янц – 19.675, срібними медалями були нагороджені дві спортсменки - О.Корбут і Є.Цухольд – 19.45.

    У вільних вправах перемогла О.Корбут – 19.575, друге місце посіла Л.Туріщева – 19.55, третьою стала Т.Лазакович – 19.45.

    Призові місця в окремих видах багатоборства розіграли всього 5 спортсменок – 3 із Радянського Союзу і 2 із НДР.

    Склад збірної команди СРСР: Л.Туріщева, Т.Лазакович, О.Корбут, Л.Бурда, Є.Сааді, А.Кошель.

    Ігри 21 Олімпіади
    Монреаль (Канада), 18-23 липня 1976 року.

    Олімпійські ігри в Монреалі були проведені за регламентом, в який знову були внесені суттєві зміни. До змагань допускались чоловічі і жіночі команди 12 країн. До особистого заліку допускались тільки по 3 спортсмени, а в окремих видах – по 2 від країни. Тим самим був порушений спортивний принцип допуску до фінальних змагань.

    В змаганнях серед чоловіків взяли участь 90 чоловік. Рівень майстерності у більшості учасників помітно зріс. У командах більшості країн з’явилися спортсмени, які можуть претендувати на медалі за рівнем своїх можливостей. Середній бал учасників, команда яких була в призерах, становив 9.27. Такої напруженої боротьби, як в командному так і в особистому заліку не бачили на жодних Олімпійських іграх.

    Гімнасти Радянського Союзу показали складну і цікаву програму і були дуже близькі до очікуваної перемоги. Після обов’язкової програми радянські гімнасти були попереду Японії на 0.5 бала, але не зовсім вдалим був виступ був у обов’язковій програмі (програли 0.9 бала), що не дозволило вибороти командну першість (програли всього 0.4 бала).
    Перше місце посіла японська команда – 576.85 бала, гімнасти Радянського Союзу були другими – 576.45, 3-є місце посіли гімнасти НДР – 654.65 і 4-е місце посіла, програвши всього 0.2 бала, команда Угорщини – 564.45, наступні місця в шістці посіли команди ФРГ – 557,4 і команда Румунії, набравши 557.3 бала.

    Звання абсолютного чемпіона Олімпійських ігор завоював радянський гімнаст Н.Андріанов з високою сумою балів – 16.650 (такого успіху добився Б.Шахлін у 1960 році), другим став, програвши 1.0 бал, С.Като – 115.650, 3-є місце посів японець М.Цукахара – 115.575, четвертим був А.Дітятін (СРСР) – 115.525, 5-е місце посів Х.Кадзияма (Японія) – 115.425, шістку замкнув А.Шайна (Польща) – 114.625.

    Чемпіоном у вільних вправах став Н.Андріанов – 19.450, другим був В.Марченко (СРСР) – 19.425, 3-є місце – П.Корман (США) – 19.300.

    Золоту медаль у вправах на коні вже традиційно завоював З.Мадьяр (Угорщина) – 19.7, друге місце посів Є.Кенмоцу (Японія) – 19.575, 3-є місце поділили Н.Андріанов і М.Ніколай (НДР) – 19.525.

    Третю золоту медаль завоював Н.Андріанов у вправах на кільцях – 19.650. Срібна медаль дісталась А.Дітятіну – 19.550, бронзова – Д.Греку (Румунія) – 19.500.

    Чемпіоном в опорному стрибку став Н.Андріанов - 19.450, 2-е місце посів М.Цукахара - 19.375, 3-є - Х.Кадзияма – 19.275.

    Золоту медаль у вправах на брусах отримав С.Като – 19.675, срібну Н.Андріанов – 19.500, 3-є місце завоював М.Цукахара – 19.475.

    Золота медаль у вправах на перекладині була вручена М.Цукахарі – 19.675, срібна Є.Кенмоцу – 19.500, по бронзовій отримали Є.Гінгер (ФРН) і Х.Берьо (Франція) – 19.475
    Значного успіху досягнув Н.Андріанов, завоювавши 4 золотих медалі, 2 срібні і 1 бронзову медаль.

    Склад збірної команди СРСР: Н.Андріанов, А.Дітятін, Г.Крисін, В.Марченко, В.Маркелов, В.Тіхонов.

    У змаганнях серед жінок взяло участь 86 осіб. В командній першості радянські гімнасти впевнено завоювали 1-е місце – 390.35 бала, 2-е – спортсменки Румунії – 387.15, 3-є – команда НДР – 385.10, наступні місця посіли спортсменки Угорщини – 380.15, Чехословаччини – 378.25 і США – 375.05. Середній бал команд – 9.40.

    Звання абсолютної чемпіонки Олімпійських ігор завоювала Н.Комєнєч (Румунія) – 79.275, срібну медаль отримала Н.Кім (СССР) – 78.675, бронзову – Л.Туріщева – 78.625, четвертою була Т.Унгуряну (Румунія) – 78.375, 5-е місце посіла О.Корбут (СРСР) – 78.025, 6-е – Г.Ешер (НДР) – 77.750.

    В опорному стрибку золотою медаллю була нагороджена Н.Кім – 19.800, срібні медалі були вручені Л.Туріщевій і К.Домбек (ГДР) – 19.650.

    Першою у вправах на брусах стала Н.Комєнєч, набравши абсолютну суму – 20.00, другою була Т.Унгуряну – 19.8, третьою – М.Єгер варі (Угорщина) – 19.775.

    Чемпіонкою у вправах на брусах стала Н.Комєнєч – 19.950, срібна медаль була вручена О.Корбут – 19.725, бронзова - Т.Унгуряну – 19.700.

    Переможницею у вільних вправах стала Н.Кім – 19.850, 2-е місце посіла Л.Туріщева – 19.825, третьою була Н.Комєнєч – 19.750.

    З результатів особистої першості, а також з результатів окремих видів, помітно гостру боротьбу.

    Склад збірної команди СРСР: Н.Кім, Л.Туріщева, О.Корбут Є.Сааді, М.Філатова, С.Гроздова.

    Источник:
    Гимнастика: Справочник.- /Ю.Сабіров, Г48 Я.Фрадков. М.:Физкультура и спорт, 1980. -85с. - (От Монреаля до Москвы).
    Категория: О спортивной гимнастике | Добавил: viktoria (26.11.2011)
    Просмотров: 1688 | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0
    avatar
    » Сервисы
    Перевести эту страницу
    Translate.Ru PROMT©


    » Рекомендуем
    Спортивная гимнастика
    » Объявления
    г. Харьков
    Харьковская
    областная федерация
    спортивной гимнастики

    объявляет набор

    в секцию
    спортивной гимнастики:
    мальчики и девочки
    4-7 лет
    с 17.00 ежедневно


    Набор ведут квалифицированные тренера - мастера спорта по спортивной гимнастике и Заслуженный мастер спорта, двукратный призёр Олимпийских игр.

    Адрес гимнастического зала:
    Салтовка, метро "Студенческая" Блюхера 2-А. Харьковский Национый Педагогический Университет спорткомплекс им. Пояркова Ю.М.

    Контактные телефоны:
    0502221477 - Александр Николаевич
    0679648052 - Татьяна Фёдоровна
    » Облако тегов
    » Литература
    » Новости
  • Олег ВЕРНЯЕВ: «Категорически не хочу выступать за другие страны»
  • Геннадий Сартинский: «Если для нас создадут нужные условия, на следующей Олимпиаде будет медаль в команде»
  • В полшаге от «золота» или 4 года до реванша
  • Стелла Захарова: “Спорт у нас делается вопреки, а не благодаря государству”
  • Тренер Верняева до сих пор не может поверить в его олимпийское золото
  • Верняев - олимпийский чемпион Рио-2016!
  • Олег Верняев: "Сколько поставили - столько и заслужил"
  • Олімпіада-2016: гімнаст Верняєв завоював для України друге «срібло» (ФОТО)
  • Кубок України зі спортивної гімнастики. Жінки. 15-17 червня 2016 р., м.Київ
  • Кубок України зі спортивної гімнастики. Чоловіки. 15-17 червня 2016 р., м.Київ.
  • » Online Игры
    Flash игра «Прыжки на батуте»
    » Статьи
  • Лариса Латынина: Думать о победе запрещено!
  • Интервью с тренером по спортивной акробатике Аллой Маслинковой
  • Журнал «Гимнастика» №2, 2012 год
  • Алия МУСТАФИНА: "С ужасом думаю о том, что меня начнут узнавать в метро"
  • Журнал «Гимнастика» №1, 2012 год
  • Кому нужна олимпийская чемпионка…[Филатова (Курбатова) Мария Евгеньевна]
  • Журнал «Гимнастика» №4, 2011 год
  • Журнал «Гимнастика» №3, 2011 год
  • Журнал «Гимнастика» №2, 2011 год
  • «О спорте и тренерах» - статья Президента Гимнастического клуба «ИСТОК» г.Одессы Сергея Левченко
  • » Форум
  • "Ода гимнастике"
  • Купальники для спортивной гимнастики и аэробики.
  • все для гимнастики
  • Соревнования в городах Украины
  • Спортивная гимнастика и акробатика в Харьковской области
  • Клуб Исток Одесса
  • Олимпийские игры 2012, Лондон, 03-12.08.2012
  • История чемпионатов мира по спортивной гимнастике
  • OG London 2012 Test Event - 10-18.01.2012, London (GBR)
  • Внимание, обнаружена попытка воровства паролей пользователей
  • » Фотографии
    » Видео дневник
  • Акробатическая дорожка (Чемпионат города Харькова)24.05.2014.
  • Акробатическая дорожка (Разминка Харьков)24.05.2014
  • Детский турнир по спортивной гимнастике. На "Пионер". 17 мая 2014. Запись "динамовцев" 3 спортивный разряд.
  • Показательные Днепродзержинск ( акробатическая дорожка)
  • Донецк. Турнир памяти П. Астаховой 2013 день 2
  • Соревнования на "Динамо" 20.12.13 г.
  • Турнир памяти Астаховой 2013 1 часть
  • Акробатическая дорожка ( Днепродзержинск 2013)
  • Акробатическая дорожка (Геническ )
  • Акробатическая дорожка ( чемпионат Киева)
  • Copyright ALECorp © 2016Конструктор сайтов - uCoz
    Все материалы, расположенные на данном ресурсе, были взяты из открытых источников интернета.
    Все права на материалы, представленные на ресурсе, принадлежат их авторам, правообладателям и издательствам.
    Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не несут ответственности
    за правильность, точность, законность, достоверность материалов и за их использование!!!