У Херсоні відбувся четвертий міжнародний Меморіал дворазового призера Олімпійський ігор у Сіднеї, абсолютного чемпіона Європи зі спортивної гімнастики Олександра Береша.

Дружина покійного гімнаста - голова благодійного фонду пам’яті Олександра, Світлана Береш - розповіла "Чемпіону" про підготовку до турніру, майбутнє цих змагань, а також труднощі, які повсякчас виникають упродовж організації.

- Світлано, розкажіть нам про підготовку до цьогорічного турніру зі спортивної гімнастики пам’яті Вашого чоловіка Олександра Береша.

- Підготовка, як завжди, не була легкою. Труднощі були, є і, напевне, будуть завжди. Постійно виникають проблеми різного характеру - то не вистачає фінансів, то не вистачає помічників, то не вистачає ще чогось... Але турнір відбувся, і це вже наша перемога! Всупереч усім скептикам, Меморіал Олександра Береша живе. І житиме доти, доки у мене вистачатиме сил.

Багато людей мені допомагають в організації змагань, але неодноразово доводилося чути у кабінетах відповіді, типу: "Спорт - це те, що нас абсолютно не цікавить". Я глибоко переконана у тому, що якщо людей не цікавить спорт, культура - це вже велика проблема у суспільстві. Навіщо ми тоді живемо? Я сильно люблю Херсон, люблю нашу Україну, і буду робити все можливе для її розвитку.

- Скільки спортсменів прихало вшанувати пам'ять Олександра?

- До нас цьогоріч прибули 36 учасників з чотирьох країн Європи - України, Росії, Білорусі та Молдови. Зокрема цього року у Меморіалі взяли участь українські основні "збірники" - дворазовий чемпіон Юнацьких Олімпійських ігор Олег Степко й Олег Верняєв. Наразі ми не можемо прийняти більшу кількість учасників, тому що нам не вистачає снарядів - їх треба кілька комплектів. А у лютому ми за традицією проведемо ще один Меморал Береша - для дітлахів шкільного віку. Діти - це наше майбутнє і сьогодення. Я хочу, щоб дитячий турнір існував окремо від "дорослого".

- Ви сказали, що у Вашій роботі вистачає скептиків. Що їм не подобається?

- Ні, їм усе це подобається! Але організувати міжнародний турнір на належному рівні - це великий труд. От скептики і кажуть із року в рік, що у мене нічого не вийде. Але у нас виходить! Змагання - це лише фінальний акорд кропіткої роботи, яку виконують багато людей - тренери, юні спортсмени, які нам допомагають монтувати снаряди, трибуни й інші конструкції.

- За рахунок яких фінансових вливань функціонує благодійний фонд пам’яті Вашого чоловіка, який Ви очолюєте?

- Благодійний фонд стоїть на тому, що я ходжу та прошу фінансової допомоги у своїх друзів, знайомих, щоб турнір пам’яті Олександра Береша жив і надалі. Цього року бюджет турніру - 120 тисяч гривень. Це дозволило нам на гідному рівні прийняти гостей, суддів, учасників, купити їм хороші подарунки та призи. Щоб кожен учасник їхав звідси задоволений, і хотів виступати на Меморіалі Береша ще і ще.

- Чи допомагає Вам місцева влада?

- Влада допомагає - мер Херсона, губернатор області, директор вищого училища фізичної культури. На ньому взагалі тримається весь херсонський спорт - не лише спортивна гімнастика. Також профільне Міністерство України щорічно виділяє нам кошти на проведення турніру, проживання та харчування спортсменів і суддів.

- Розкажіть, як вам допомагають в організації змагань друзі Олександра.

- Звичайно, є хлопці, які мене морально підтримують, телефонують на Сашин День народження та день його загибелі. А ті, хто забув Сашу - це їхнє право. Нещодавно мені сказали шикарну фразу: якщо у людини є пам'ять про того, хто, на жаль, пішов з цього світу, то у неї є майбутнє. Але якщо цієї пам’яті немає, то у людини немає ні минулого, ні сьогодення. Я намагаюся жити так, що б у мене та моїх близьких майбутнє було. І світлу пам'ять про Сашу я несла, несу і буду нести з гордістю!

- З моменту загибелі Олександра Береша в автокатастрофі минуло майже вісім років. Чи гоїться з часом рана у Вашому серці?

- Я вдячна Богу, тому що сьогодні зі мною поруч є кохана людина. У мене є ще одна дитина, моя донька. Вони мене підтримують. Мій теперішній чоловік - це та людина, якій потрібно віддати належне! Щороку він мені допомагає в організації турніру - і фінансово, і морально.